Як навчитися радіти життю?
Яка чудова тема, вже у самій назві відчувається потенціал – радіти життю – це мета, це мрія, це ресурс. А в цей час це абсолютно безцінний дар, який не дасть звалитися в депресію і безнадійність.
Але перед тим, як почати заглиблюватися в тему, запитайте себе:
- А ви вмієте радіти?
- А вміли? Це знайоме вам почуття, чи зовсім нове?
- Якщо знайоме, то коли, на вашу думку, воно стало з’являтися рідше, а, можливо, взагалі вас покинуло?
У мене був пацієнт, який переніс складні проблеми, і при спробі, природно моєму, розібратися, як почати радіти життю знову, як відшукати хоч крихту не те, що позитивної, але хоча б нейтральної інформації на тлі повного негативу, скарг та страждань. Так от він завжди слухняно погоджувався, а потім раптом говорив магічні слова “Aber, але” (за його згодою ми називали цю критичну частину особистості містер Абер). Містер Абер з’являвся завжди, коли виникав хоч найменший натяк на проблиск чогось доброго, позитивного. Він був постійно на варті, не йшов ні на хвилину у відпустку і завжди, коли з’являвся натяк на готовність прийняти позитивніші варіанти, він втручався і звучало сакральне:
– Абсолютно вірно, це так, але (абер!)… – І далі негативними аргументами розбивалися вщент невеликі шанси позитивних змін.
Не вір усьому, що до слова “АЛЕ”
Згадайте, коли ви вперше використали знецінювальне ПЗ після гарної та радісної інформації. Наприклад, ти зробив класну роботу, все було чудово, АЛЕ… І після цього АЛЕ пішла така котика, таке знецінення, що ти забув першу частину. І в пам’яті залишилася концепція помилок: там накосячив, там накосячив, тут можна було б зробити краще.
Займіться трохи самоспостереженнями і протягом, приміром, цілого дня, відзначте кожну маленьку критику у свій бік, кожне знецінення і, звичайно, абер або АЛЕ.
Зверніть увагу, скільки замаскованих негативів ви можете знайти!
Навчитися радіти життю – дивитися на гарне!
А тепер, увага! Зробіть те саме, але тільки з позитивною інформацією. Запишіть усі свої позитивні переживання:
- Почніть з радісного почуття під душем, чи сподобався вам ранковий чай, кава?
- Чи відзначили ви позитивно погоду, сонце, квітку?
- Свій одяг?
- Чи ви оцінили позитивно чийсь вигляд?
- Результат роботи – своєї чи чужої?
- Чи похвалили ви когось?
- Чи хтось вас похвалив?
Якщо вам не вдається провести такий аналіз протягом дня, можете зайнятися цим після роботи. Почніть з відчуттів на даний момент і йдіть крок за кроком у зворотному напрямку, до самого початку дня. Всі записи для порівняння краще вносити в стовпчик і розміщувати їх дзеркально, наприклад негатив ліворуч, позитив праворуч. Коли ви закінчите свою роботу, порівняйте обидві половинки.
А тепер уявіть собі будиночок у лісі, до якого ви постійно дістаєтеся негативними або позитивними дорогами, зверніть увагу, яких доріг більше.
Ось і є ваша здатність бути щасливим.
Дороги – це нейронні зв’язки, якщо ви постійно використовуєте негатив, то і ваше життя буде виглядати не дуже щасливим.
Якщо ж ви дістаєтеся позитивними шляхами, відповідно, так виглядає емоційно і ваш життєвий шлях – щасливим.
Пам’ятайте, що доріжки – нейронні зв’язки – це архітектура вашого мозку, і з часом вона працюватиме тільки так. Ставайте архітектором вашого мозку, будуйте позитивні нейронні зв’язки, – запорука того, як навчитися радіти життю!
Змусити свій мозок навчитися радіти життю
Вашому мозку байдуже, як бачите ви ваше життя, щасливим чи ні. Чим частіше ви вживаєте слово АЛЕ, намагаючись знецінити своє чи чуже досягнення, тим безрадіснішим стає ваше сприйняття вашого власного життя.
Ваш мозок готовий перебудовуватися на позитивне сприйняття, але сам він не впорається, він потребує вашої допомоги.
Чим більше ви фіксуєте увагу на позитивні враження, тим швидше активуються нейронні мережі, які відповідають за радість життя, тим радіснішим стає ваше сприйняття вашого життя.
Все у житті відносно, і ваша психіка це знає. Вона готова перебудовуватися, якщо ви її про це попросите, вона з однаковим ефектом радітиме життю або засмучуватиметься ним.